Коли колекція тільки почала набувати своєї форми, стало помітно, що на шляху творіння виникла проблемка: під ногами опинилися камені, через які я болюче перечіплялася. Звісно, камені на дорозі не валялися, але вони були вкрай потрібні. І не будь-які, а от якісь особливі, зовсім інші...

Спочатку я хотіла замінити усі камені просто срібними елементами, бо усе, що пов’язано з каменями, завжди заплутує логістику та відчутно впливає на ціну. Але ця колекція не звертала уваги на мої бажання і наполегливо намагалася прикрасити себе саме камінцями. 

Почали малюватися триліони, але вони перетворювали колекцію в продовження попередніх прикрас, а я так чекала на нові відповіді.

Вперше чітке бачення трикутного каменя прийшло до мене у січні. Спочатку це було одразу декілька варіантів, але зупинилася на рівнобедреному трикутнику в пропорціях 15х8 мм, саме такий розмір затребував промальований по клітинкам підвіс. 

Але мені замало було просто трикутної форми каменя, хотілося особливого кольору або блиску. 

За легендою з паралельної казкової історії в кожній прикрасі з колекції оселялася згадка про особисту часточку дзеркала правди (завтра ту казку покажу повністю, принаймні те, що вже записано раніше) і ця часточка дзеркала мала або відображати заплутану сутність історії, або показувати вид зверху на Землю, або ж бути просто блискучою. 

З блиском мені допоміг ідеально впоратися синтетичний гематит — він дійсно працює, ніби чорне дзеркало. 
З заплутаністю й м’якою грою світла чудово поєднався синтетичний опал, здається що підвіс з ним дихає... 
А от карта Землі ну ніяк не складалася. Тоді я вирішила замовити огранювання природних каменів: яшми, мукаїту та зеленого авантюрину. Вони вийшли дуже гарними та вдалими. І на цьому дійсно можна було зупинитися. Нова форма кабошона аж у п’яти варіантах для початку колекції — це дуже-дуже добре. 

Так, дуже добре, але ще не ідеально… 
Тому я довго гортала сторінки інтернету, допоки не знайшла саме те, про що мріяла: різнокольорові веселі часточки, в яких закарбувалися пейзажі дивовижного світу: моря й узбережжя, сніги й гори, пустелі та оази тішать око та лоскочать уяву. 

Ці кабошони нарізані з дивної сировини, яку найкраще за все описує термін «композитний камінь». Щоб зробити такий композит, треба подрібнити (але не надто дрібно) природні бірюзу, різнокольоровий кальцит, обсидіан та інші мінерали. Далі треба додати мідь для блиску, подрібнені до порошку мушлі та замісити зі спеціальними поєднуючими смолами. Потім кам’яне тісто перемішують та пресують. І лише тоді з композитного каменю можна вирізати та полірувати кабошони. 

За властивостями це спокійний, міцний та надійний камінчик, в якому поєднані пам’ять природи і майстерність людей. 

Ми вже провели з «мозаїкою»  безліч випробувань, робили догранування, бо приїхали надто високі камінчики, і єдине, чим вона точно руйнується — це якщо гепнути молотком, але гепати не варто. 

Мені дуже подобається, що в цій колекції є флагманські варіанти каменів, створені людьми. 

Маленький камінчик в підвісі «Форма світогляду» — 1.5 мм, але там можна його й не кріпити, по центру маленького трикутничка є охайна точка. Згодом покажу, як це виглядає.

А от для підвіса «Роздуми про сенс» і каблучки «Світосприйняття» камінці потрібні були. Тому окрім нашої стандартної, вельми різнобарвної палітри каменів, під прем’єру колекції я розжилася ще вісьмома скарбами.  

Вони особливі та бездоганні. Кожен з цих камінчиків теж як окремий знак в амулеті, який нагадує: ми усі дуже різні, але кожна людина — дорогоцінність. 

Фотографувати цих малюків було неабияке задоволення, але тільки зазирніть в їх глибину кольору, в кути граней… 

… маленькі радості — вони такі великі! 

Я навмисне не розписую зараз назви й ціни цих восьми камінчиків, ви можете перевірити свої знання або свою інтуїцію та перелічити в коментарі усі зліва направо. 

Як закінчу розповідь про створення та підготую колекцію до відкривання у каталозі, напишу, хто вгадав. 

Що ж, друзі, після цього допису мені залишається вже й не так багато, як тиждень тому — попереду лише підсумкова стаття, казкова історія та сама колекція, щоб можна було замовляти прикраси. 

Нагадую: мене дуже цікавить ваша думка, ваші враження, бо поки що складно зробити розповідь про колекцію для тих людей, хто не знайомий з Орінго та моїм заплутаним способом мислення. Колекцію створювати легше, аніж розповідати про неї… 

О.М. 

P.S. Традиційні посилання на попередні розділи історії колекції "Я дам тобі знак":

1. Про початок створення колекції — тут. 

2. Про різні дії та ланцюжок «Алгоритм» — тут.

3. Про фасад підвісу «Роздуми про сенс» — тут.

4. Про зворотній бік роздумів — тут.

5. Про пошук ключа до колекції та каблучку «Світосприйняття» — тут.

6. Про «Форму світогляду» і фрактали, які нас поєднують — тут.